Арбузинський район » Новини
Українська | Русский | English
Головна Інформація для учасників АТО та вимушених переселенців Цивільний захист та безпека життєдіяльності населення

 У вересні підвищений розмір пенсії отримають  близько 49 тисяч пенсіонерів Миколаївщини.

Законом України № 822-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, з 1 вересня збільшено мінімальну заробітну плату з 4 723 до 5000 гривень.

Така зміна є підставою для збільшення мінімального розміру пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж 35 років чоловіки та 30 років жінки.

Таким чином, мінімальний розмір пенсії для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зростає з 1889,20 грн (4723 грн х 40 %) до 2000 грн (5000 грн х 40 %).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області проведено відповідний перерахунок за результатами якого 49195 пенсіонерів регіону у вересні отримають новий розмір пенсії. В середньому пенсійні виплати зросли на 37, 31 грн.

Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсій з використанням нового показника мінімальної заробітної плати здійснюється після звільнення з роботи або припинення ними підприємницької діяльності.

 

Чотири основних принципи Стамбульської конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству cтосовно жінок та домашньому насильству

Проєкт Ради Європи «Стамбульська конвенція: інструмент для посилення боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством в Україні» презентує оновлену інфографіку щодо чотирьох основних принципів Стамбульської конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству cтосовно жінок та домашньому насильству.

Завантажити брошуру за посиланням

 

 

 

15 річниця закону про рівні права та можливості для жінок і чоловіків - що далі?

8 вересня виповнюється 15 років з моменту ухвалення Закону України про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Однак, досі існують виклики на шляху його реалізації. У брифінгу, присвяченому цим питанням, взяв участь заступник керівника служби Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Каплун.

Закон став основоположним нормативно-правовим актом, спрямованим на ліквідацію дискримінації за ознакою статі. Він дозволив закласти основи впровадження єдиної державної політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Це свідчить про вихід української держави й громадянського суспільства на європейський і світовий рівень розв’язання гендерних проблем.

«У демократичному світі немає місця привілеям чи обмеженням за ознаками раси, кольору шкіри, статі, етнічного походження або іншими. Однак, часто трапляються випадки дискримінації, з якими потрібно відчайдушно та щоденно боротися. Сьогодні координація гендерної політики закріплена на найбільш високому політичному рівні — Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Урядової уповноваженої з гендерної політики, питання також має високу підтримку Олени Зеленської, керівництва Верховної Ради України та інших», – наголосив Дмитро Каплун.

Під час заходу заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ольга Ревук відзначила, що Мінсоцполітики, як спеціально уповноважений орган з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, працює над тим, аби питання гендерної рівності  було у фокусі всіх  органів влади. Це допоможе скоротити гендерну нерівність в усіх сферах суспільства.

Подальше впровадження Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» забезпечить просування гендерної рівності в українському суспільстві відповідно до «Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року».

Подивитись онлайн-трансляцію заходу за посиланням.

Довідково

У брифінгу взяли участь Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, Марина Бардіна, народний депутат України, голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Сергій Кислиця, Постійний Представник України при ООН, Олена Суслова, Голова громадської організації Інформаційний консультативний жіночий центр, Алла Чигрин, заступник керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Дмитро Каплун, заступник керівника служби Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Елла Ламах, голова ГО «Центр розвитку демократії».

 Програма ЄС «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)» отримає додаткове фінансування

 

2 вересня, Уряд України ухвалив необхідні зміни та уповноважив Віцепрем’єр-міністерку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину підписати Додаткову Угоду між Україною та ЄС до Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)».

Такий документ передбачає продовження періоду впровадження Угоди про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)», а також додаткове фінансування у розмірі 10 млн євро, що дозволить й надалі реформовувати судову систему України. Наразі досягнуто близько 75% від запланованих цілей проєкту.

Додаткові кошти будуть спрямовані на посилення компоненту підтримки IT, а саме на створення платформи eNotary та системи управління справами про банкрутство; оновлення ключових державних реєстрів, Єдиної системи виконавчого провадження та системи управління документами в Міністерстві юстиції. Окрім того, фінансування передбачено також для подальшого успішного впровадження ініціативи «Модельні суди» та на додаткову підтримку громадянського суспільства для просування реформи правосуддя.

Довідково

Угода про фінансування програми «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)» спрямована на фінансування Європейською Комісією заходів із реформування системи верховенства права в Україні, що включає підтримку судової реформи, зокрема, системи правосуддя, виконання судових рішень, покращення доступу до системи правосуддя, державних реєстрів та запровадження санкцій; - підтримку реформи правоохоронної системи з приділенням основної уваги реформуванню поліції.

Ініціатива «Модельні суди» спрямована підвищити ефективність правосуддя, якість обслуговування клієнтів, покращення комунікації, підвищення безпеки та підтримку вразливих людей в українських судах.

 

 Мінрегіон розпочинає конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, що фінансуватимуться за кошти ЄС

 

Міністерство розвитку громад та територій України оголошує конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

Взяти участь у конкурсі може центральний або місцевий орган виконавчої влади; органи місцевого самоврядування та агенції регіонального розвитку. Необхідно подати заявку на участь, інформаційну картку проєкту та опис проєкту, оформлені відповідно до вимог, визначених наказом Мінрегіону. Надати зазначені документи на участь у конкурсному відборі можна виключно в електронному вигляді через онлайн-платформу до 17:00 20 жовтня 2020 року включно.

Деталі – на сайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Телефон для довідок: (044) 207-17-21; електронні адреси: bondar@minregion.gov.uabudykoo@minregion.gov.ua.

 

Районування за новим адміністративно-територіальним устроєм: чого очікувати?

17 липня поточного року Верховна Рада України завершила один з важливих етапів реформи децентралізації України – проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. В Миколаївській області – ліквідацію 19 старих та утворення 4 нових відповідно.
Однією з головних причин нового районування є запобігання дублюванню повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території.
Основні аспекти щодо нового адміністративно-територіального устрою в запитаннях та відповідях.
Як відбувався поділ на райони?
За методичними рекомендаціями Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон), в основу яких ліг стандарт Європейського Союзу.
Наочно це виглядало так: облдержадміністрація та експерти запропонували своє бачення нових районів, яке згодом пройшло кілька кіл обговорень, зокрема з депутатами.
Серед критеріїв утворення району – розташування в межах однієї області, охоплення "як правило" щонайменше 150 тисяч жителів, компактність і нерозривність території.
Центр району обирали в такій послідовності: найперше – міста - обласні центри, далі – міста з населенням у щонайменше 50 тисяч.
До районів, як правило, зараховували громади, розташовані в 60-кілометровій зоні доступності від районного центру. Якщо громада була рівновіддаленою від 2 або більше райцентрів, її включали до того району, чий райцентр був ближчим до адмінцентру громади.

Що тепер робитимуть районні ради та райдержадміністрації?
Райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА – їх реалізовувати. Утім завдань стане трохи менше, адже частину повноважень – освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна – перебирають на себе громади.
За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика.
Наприклад, освіта. Раніше школи у маленьких селах утримував район – платив за комунальні послуги, отримував від держави освітню субвенцію, виплачував учителям зарплати.
Тепер кожна спроможна громада самостійно отримує субвенцію та виплачує зарплати вчителям – тобто вже не потребує опіки району.
З 1 січня 2021 року всі школи в Україні мають перейти у власність громад.
Ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року – це соціальний захист, державні програми та координація різних органів ДСНС, поліції, лісгоспів.
Райради стануть підтримкою для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.
Ключове, що втрачає район після передачі повноважень на громади, – це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), які проживають в межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади.
Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних підприємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету.
Кадрова проблема, яка може виникнути щодо працівників районної ланки, вирішується таким чином, що більшість спеціалістів зможуть влаштуватися в апаратах і службах ОТГ, що успадкують переважну частину функцій, якими за нинішньої моделі опікується районна влада.

Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах?
Поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроєкт ще не ухвалений. Скоріше за все більшість об’єктів просто змінять юридичний статус – перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані. Райони разом з громадами мають вирішити, які саме об’єкти вони забирають у свою власність.
Майно, на яке не буде попиту, – наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня – може залишитися району або перейти на рівень області (спільна власність територіальних громад).

Чи потрібно їхати за довідкою в ЦНАП у новий райцентр?
Не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, немає свого ЦНАПу (а таких в області чимало), вона піде у територіально найближчий. Покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроєкт, який вже пройшов перше читання. Він зокрема зобов’язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи.
Передбачається, що ЦНАП органів місцевого самоврядування повинні утворюватися в усіх населених пунктах з чисельністю населення більше однієї тисячі.
Протягом 2 років в громадах повинні бути ЦНАПи.

Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, пенсійного фонду?
Поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій.
Рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс Генпрокурора та профільні міністерства.
Щодо пенсійного фонду ситуація дещо інша: управління фонду буде в райцентрі, але його структурні підрозділи будуть у громадах.

Як нове районування пов´язане з місцевими виборами 25 жовтня?
Місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням. На Миколаївщині обиратимуть голів 52 територіальних громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів 4 районних рад та обласної ради.

Щодо отримання медичних послуг слід зазначити, що завдяки медичній реформі українці змогли вільно обирати лікаря, без прив’язки до місця проживання. До того ж, державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включатиме доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг оплачуватиметься Національною службою здоров’я України з державного бюджету.
Вибір місця отримання інших послуг (торгівля, побутові послуги тощо) є вільним для кожного мешканця громад незалежно від визначеного державою районування.

Оскільки послуги, які раніше мешканці громад отримували в районних центрах, надаватимуться переважно на території своєї громади, питання районування не має такої ваги і впливу для людей, як функціонування самодостатніх спроможних громад.
Розвивайте свої громади, шукайте ідеї для піднесення їх потенціалу!

 

Співпрацця з ЄС в галузі охорони здоров’я

Впровадження та дотримання Рішення Генеральної ради СОТ від 30 серпня 2003 року до пункту 6 Дохійської декларації. Україна зобов’язується привести своє законодавство стосовно захисту даних лікарських засобів у відповідність із законодавством ЄС в дату, яку визначить Комітет з питань торгівлі.

Органи асоціації

Кластер 6 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації.

Відповідальні органи в Україні

Очікувані результати

  • Приведення українського законодавства стосовно захисту даних для лікарських засобів із законодавством ЄС в дату, яку визначить Комітет з питань торгівлі.
  • Підвищення рівня безпеки та захисту здоров’я людини.
  • Поступове наближення українського законодавства та практик до принципів acquis ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служб крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну.

Стан адаптації законодавства України та співпраці з ЄС

 Як євроінтеграція України сприяє появі стартапів

Україна піднялася на дві сходинки серед країн світу в рейтингу кращих країн для стартапів за версією StartupBlink, зайнявши 29-те місце.

При цьому Київ посів 32-ге місце серед міст світу та увійшов до топ-десятки європейських міст, зайнявши 8-ме місце.

Такий вражаючий успіх, безумовно, є насамперед результатом роботи самих підприємців, які готові йти на ризик та розпочинати свої стартапи.

Адже починати свій бізнес у сфері інновацій та ІТ-технологій – це далеко не дешеве задоволення, воно часто вимагає від інноваторів та підприємців ставити на карту всі свої заощадження та майже увесь свій час. І неважливо, де саме вони починають свій стартап – для його успіху подібний ризик є, по суті, аксіомою у всіх куточках світу.

Завдання держави у цьому випадку – зробити максимально зручне та безпечне правове середовище для їхньої діяльності, а також забезпечити відповідну фінансову та соціальну інфраструктуру.

Більшість українських стартапів орієнтують свою продукцію на європейський та глобальний ринки.

І саме в цьому контексті орієнтація на європейські стандарти захисту прав інтелектуальної власності, лібералізації фінансових операцій між Україною та ЄС, а також загалом конкуренції та торгівлі є ключовим фактором для покращення українського бізнес-середовища.

Для прикладу, з 2020 року в Україні запровадили міжнародний номер банківського рахунку IBAN, що дало можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським та модернізувати систему електронних платежів.

Клієнти українських банків тепер можуть зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк, що їх обслуговує, та швидше здійснювати перекази і отримувати кошти.

Для стартапів, які отримують кошти від міжнародних венчурних фондів, така, здавалося б, незначна зміна значно спрощує комунікацію з ними.

Угода про асоціацію також надає можливість фактичного об'єднання ринків України та ЄС, зокрема, у фінансовому секторі – це передбачає прозоре, але доволі жорстке регулювання банківського та небанківського секторів, а також страхового бізнесу.

Стартапери є інтенсивними користувачами фінансових послуг, тому для них важливо, щоб надання таких послуг було оперативним та зручним. Їхня лояльність і довіра фінансовим установам загалом формує сталість фінансової системи, яка своєю чергою має гарантувати не тільки оперативність та зручність обслуговування, але й захищеність коштів на банківських рахунках, простоту та прозорість отримання кредитів на розвиток бізнесу та багато інших опцій.

Крім того, для кожного стартапу важливим є захист свого інтелектуального доробку.

Угода про асоціацію з ЄС імплементує в українське законодавство чи не найефективніші правила захисту інтелектуальної власності у світі.

Глава 9 "Інтелектуальна власність" Угоди передбачає врахування більшості правил, що діють в ЄС у даній сфері. Якщо тільки проглянути європейські директиви та регламенти, що вже перекладені українською за підтримки проєкту ЄС Association4U і які вже чекають на свою інтеграцію в українське правове поле, можна з впевненістю сказати, що існує великий простір для покращення умов нашої стартап-екосистеми.

У 2019 році виконання Угоди про асоціацію наблизило Україну до європейських та міжнародних стандартів роботи з електронними довірчими послугами, що забезпечить у майбутньому можливість укладення угоди про взаємне визнання електронних підписів між Україною та ЄС та сприятиме інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС.

Усе це спрощує українським підприємствам електронну взаємодію з європейськими партнерами, що важко переоцінити з огляду на обмеження, які виникли через COVID-19.

Напрошується питання: які сходинки у рейтингу StartupBlink на нас чекають, якщо ми наблизимо своє право до європейського та лібералізуємо доступ нашим компаніям до найбільшого у світі ринку?

Матеріал підготовлено державними експертами Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Юлією Шевченко, Нелі Ковалишин та Миколою Горою, а також експертом проєкту ЄС Association4U Іваном Нагорняком