Арбузинський район » Економіка та фінанси » Підприємництво
Українська | Русский | English
Головна Новини Виконання бюджету, сплата податків та зборів Інформація для учасників АТО та вимушених переселенців Цивільний захист та безпека життєдіяльності населення Служба за контрактом в ЗСУ

Підприємництво

     Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII до 31 грудня 2017 року встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
     Разом з тим, статтею 6 даного Закону визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) Державною службою України з питань праці та її територіальними органами.
     Стаття 265 Кодексу законів про працю України передбачає відповідальність за порушення трудового законодавства.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
-недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи -без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, та виплати заробітної плати(винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків, створення перешкод у проведенні перевірки - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
-порушення інших вимог трудового законодавства, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
 
 
Роз'яснення Мінсоцполітики щодо деяких питань оплати праці у зв'язку зі змінами в законодавстві
12.01.2017 | 16:46
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Міністерство соціальної політики щодо застосування Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон) інформує.
Законом приведено поняття мінімальної заробітної плати у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:
запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);
встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо.
  Із 01.01.2017  прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено у розмірі 1 600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі – 3 200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні.
Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний  провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час  тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.
Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць, робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу,  яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу,  з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.
Законом також внесено зміни до законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначались на основі мінімальної заробітної плати. Відповідно до цих змін розміри заробітної плати та посадових окладів будуть визначатись у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Звертаємо увагу, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
  Із 01.01.2017 посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який у 2017 році  становить 1 600 гривень.
При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її  на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
У зв’язку з цим місцевим державним адміністраціям треба взяти на особистий контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, особливу увагу звернути на недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати, скорочення працівників, переведення їх на неповний робочий час.
Підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення. Водночас відповідно до статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
  Також звертаємо увагу, що змінювати істотні умови праці роботодавець може лише за наявності змін в організації виробництва та праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, зокрема, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.
 
 
     Крім того, 1 січня 2017 року набув чинності

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII,
 
 яким передбачена легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці, шляхом делегування органам місцевого самоврядування повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення.

          З огляду на це, Держпраці розробила проект постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
 

 Проектом пропонується затвердити:

— Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— Методичні рекомендації щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”;
— Положення про порядок видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад посвідчень інспектора праці.
 

 Згідно з проектом Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюватимуть інспектори праці шляхом проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

 

  Інспекційні відвідування проводитимуться:

  • за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та зайнятість населення;
  • за зверненням фізособи, відносно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  • за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
  • за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
  • за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
  • за інформацією Держстату та його територіальних органів (щодо наявності заборгованості із виплати заробітної плат), Фонду соціального захисту інвалідів та його відділень (щодо порушення вимог статей 19 та 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”), державної служби зайнятості (щодо порушення законодавства про зайнятість населення), ДФС та її територіальних органів (щодо оформлення трудових відносин), Пенсійного Фонду України та його територіальних органів (щодо оплати праці).
 

 Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для об’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – двох робочих днів. За обґрунтованою пропозицією інспектора праці тривалість інспекційного відвідування або невиїзного інспектування може бути продовжена керівництвом органу контролю

             Як зазначено у проекті Порядку, інспектори праці за наявності службового посвідчення  мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби здійснювати інспекційні відвідування, у тому числі:
  1. самостійно безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 
  2. ознайомлюватись з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість населення, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їхньої відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
  3. на одинці або в присутності свідків ставити керівнику та / або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю та зайнятість населення, отримувати із зазначених питань усні та / або письмові пояснення;
  4. залучати працівників правоохоронних органів;
  5. на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  6. фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
  7. отримувати від органів державної влади інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та / або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.
 
 

При проведенні інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:

— перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
— не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності службового посвідчення; 
— подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта,  або припису;

— вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акту для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. 

Новації щодо перевірок роботодавців у 2017 році: розширений перелік контролюючих органів і штрафи в 320 000 грн.

   Із 1 січня 2017 року за недопущення перевіряльника до перевірки підприємству загрожує до 320 000 грн. штрафу. Не варто сподіватися на те, що інспекція з праці не взмозі перевірити всіх, адже право контролювати дотримання законодавства про працю делеговано відтепер і органам місцевого самоврядування. І не лише на комунальних підприємствах, а на всіх без винятку…
      Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII (далі — Закон № 1801) установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01.01.2017 — 3200 грн.; у погодинному розмірі: з 01.01.2017 — 19,34 грн.
      Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01.01.2017 — 1544 грн., з 01.05.2017 — 1624 грн., з 01.12.2017 — 1700 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 01.01.2017 — 1355 грн., з 01.05.2017 — 1426 грн., з 01.12.2017 — 1492 грн.; дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2017 — 1689 грн., з 01.05.2017 — 1777 грн., з 01.12.2017 — 1860 грн.; працездатних осіб: з 01.01.2017 — 1600 грн., з 01.05.2017 — 1684 грн., з 01.12.2017 — 1762 грн.; осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2017 — 1247 грн., з 01.05.2017 — 1312 грн., з 01.12.2017 — 1373 грн.  
     Неповідомлення Державній фіскальній службі про прийняття на роботу може загрожувати роботодавцю штрафом у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Обов’язок роботодавця щодо повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу визначений Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) як складова частина процесу укладання трудового договору, що передбачає згідно зі статтею 24 «Укладення трудового договору» КЗпП видання наказу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.
     З 1 січня 2015 року запроваджено штрафні санкції для роботодавців за порушення у сфері праці. Відповідні положення введено до статті 265 КЗпП. Згідно з диспозицією статті 265 КЗпП визначаються конкретні протиправні діяння роботодавців, що тягнуть за собою штрафні санкції (абз. 2–4 ч. 2 ст. 265 КЗпП: допуск до роботи без укладення трудового договору, допуск до роботи іноземця без дозволу на застосування його праці, виплата зарплати без нарахування і сплати ЄСВ, порушення у сфері оплати праці тощо). У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений в організації, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податків юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

       Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (у редакції постанови КМУ від 03.02.2016 № 55) Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі — штрафи), передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. При цьому не лише роботодавець (юридична або фізична особа), а й винні посадові особи також можуть бути притягнені до відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Так, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг; ч. 3 ст. 41 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою статті 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб організацій, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 нмдг. 

  проект завдань і заходів
Формат: DOC | Добавлен: 22/11/2016 15:36:47
103Kb Скачать скачать

 МЕРЕЖА ДИСТАНЦІЙНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

Отримайте відповіді на Ваші питання від провідних бізнес-консультантів Миколаївської області

Консультування здійснюються:

в режимі відео-конференції

з усіх питань підприємницької діяльності

абсолютно безкоштовно!

 

Місце розташування: Центральні районні бібліотеки Миколаївської області, ОУНБ ім. О. Гмирьова, Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького.

Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 14.00 до 16.00

 

Додаткова інформація:

Гаряча лінія: (0512) 37-67-86     Тел.: (093) 348-58-38         www.consult-center.com.ua

Регіональний фонд підтримки підприємництва в Миколаївській області

 До відома підприємців.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року №113 – всі  засоби ваговимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації на об’єктах торгівлі та ресторанного господарства повірці в установах Дерстандартметрології.

 Всі ваги повинні мати заводські таблички, яки б містили заводській номер, межі вимірювань, ціну поділки та інформацію про виробника, а також експлуатаційну документацію підприємства-виробника, якою встановлюється умови і правила застосування даного типу засобу вимірювальної техніки (у випадках, коли заводський номер не передбачено, то можливе зазначення інвентарного номера). Окрім, того, на заводських табличках приладів, тип яких затверджено та внесено до Державного реєстру засобів ваговимірювальної техніки, повинен вміститися знак затвердження типу вагів.

Виходячи з наведеного, засоби вимірювальної техніки, які не пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію, та на яких відсутні заводські таблички, експлуатаційна документація підприємства виробника – до застосування продажу і видачі на прокат не допускаються.

 

Провести повірку вагів можна в установах Держстандартметрології розташованих:

 

м. Миколаїв, вулиця 5 Слободська, 2-а, тел/факс (05132) 24-21-14

 

 

м. Первомайськ, вулиця Київська,9 тел./факс (05126) 3-32-88, 4-33-49

  Перелік підприємств з реалізації твердого палива в Арбузинському районі
Формат: DOC | Добавлен: 24/06/2015 16:08:10
36Kb Скачать скачать

 ГАРЯЧА ЛІНІЯ 

для підприємців

        На виконання заходів Регіональної програми підтримки  малого і середнього підприємництва у Миколаївській області, при підтримці Миколаївської облдержадміністрації та облради, на базі обласної профспілки робітників малого та середнього бізнесу створено гарячу лінію для підприємців Миколаївської області

 

Голова спілки: ГЕРАСИМЧУК  Олена Андріївна

Телефони: (0512) 35-03-03, 71-71-77

Моб: 0933333020, 0503943128