Головна Новини Виконання бюджету, сплата податків та зборів Інформація для учасників АТО та вимушених переселенців Цивільний захист та безпека життєдіяльності населення Служба за контрактом в ЗСУ

Арбузинський центр первинної медико-санітарної допомоги

 Адміністрація КЗ «Арбузинський РЦ ПМСД» підтверджує готовність розпочати роботу за системою часткового відшкодування ліків для хворих на цукровий діабет, бронхіальну астму та серцево-судинні захворювання, одразу після надходження в бюджет коштів з обласного бюджету ( виділено 220,4 тис. грн)

Наміри співпрацювати за програмою Уряду підтвердили аптеки :

1. ФОП Задорожна Н.І.

2. ТОВ "Медікел Рут"

3. ПКВО "Фармація" Арбузинська центральна районна аптека №22

4. ПП "РЕЙДЖ"

5. ТОВ Аптека "ФАРМ-ЛАЙН"

 

Рецептурні бланки для виписки ліків є в наявності в достатній кількості.

 

Головний лікар

Омельченко Т.В. 

Щеплення-единий оберіг!
  Щеплення - це створення несприйнятливості до інфекційних хвороб шляхом введення в організм імунних сироваток і вакцин. Щеплення не тільки захищають людину від зараження, але і є протиепідемічними засобами в боротьбі з грізними інфекційними захворюваннями. З тих пір як почали робити щеплення, спостерігається стійке зниження захворюваності на туберкульоз, дифтерію, правець, кашлюк, поліомієліт, а також повністю ліквідована віспа. Вакцини проти хвороб, що викликаються бактеріями і вірусами, містять ослаблені живі чи мертві мікроорганізми. Живі мікроорганізми викликають поява більш стійкого імунітету на більш тривалий термін. Тривалість періоду протидії може бути збільшена виконанням повторних щеплень у визначені терміни - ревакцинацією. Останнім часом про вакцини, їх наявність, якість та доступність говорили багато. Більшість батьків не зробили щеплення своїм дітям за календарним планом, адже майже рік багатьох вакцин у поліклініках не було. Окрім того до України через низьку імунізацію, повернулися такі небезпечні захворювання, як поліомієліт та правець. І це після того, як наша країна була визнана ВООЗ вільною від цих захворювань. Та заразом поширюється й кампанія проти вакцинації. Мовляв, це небезпечно для дітей, адже чи то вакцини не перевірені, чи то діти неготові, чи ще є якась причина, якою противники масової імунізації аргументують відмову від них. Більше того, деякі лікарі й самі радять батькам почекати. Мовляв, зараз вакцина китайська, до цього була індійська, і всі – поганої якості. Однак, станом на 1 липня 2016 р. серед дітей першого року життя проти туберкульозу щеплено 11,5%, поліомієліту — 39%, кашлюка, дифтерії та правця — менше 2%, гемофільної інфекції — 4%.

1. Чи обов’язкова вакцинація? 

У нашій країні офіційно батьки дають згоду на вакцинацію дитини. Тобто є обов’язковий календар щеплень, який РЕКОМЕНДОВАНИЙ для виконання, але батьки мають право написати відмову від щеплень. Окрім того лікарі можуть радити відмовитися на деякий період від щеплень, якщо у дитини є протипоказання для них. Добровільність щеплень – це європейська практика. У більшості країн Європи щеплення не є обов’язковими. Однак інформованість батьків та відповідальність держави за якість вакцин дають зелене світло для добровільної згоди на вакцинацію. І більшість батьків імунізують своїх дітей. До того ж легка температура, нежить чи кашель – це не протипоказання до щеплень у Європі.

2. Чи подоланий поліомієліт в Україні?

Після декількох випадків виявлення поліомієліту в країні, з другої половини минулого року розгорнулася кампанія щодо масової імунізації дітей проти цього захворювання. Були завезені вакцини у всі лікарні країни. З квітня цього року була перерва у надходженні оральної вакцини (ОПВ) від поліомієліту до лікарень. На сьогодні вакцини вже розвезені. І хоча у ЗМІ вже не говорять про поліомієліт, все ж загроза повернення його в Україну існує. Тому потрібно проводити подальшу імунізацію населення. Власне, випадки поліомієліту в Україні стали можливими, оскільки минулого року, до загальної імунізації, щеплення від цієї хвороби мали лише 15% від всіх дітей. А для запобігання захворюванню треба хоча би 90%.

3. Що таке правець і чи загрожує він українцям?

Правець (російською столбняк) – це страшна хвороба, яка забирає життя. Збудник є навколо нас, він є навіть у ґрунті. Через травму збудник може потрапляти в рану, і там починає вироблятися один із найбільш сильних токсинів. Цей токсин уражає нервову систему, викликає спазми, вони дуже болючі.
І часто вони настільки сильні, що можуть привести до зупинки дихання. Тому ті діти, які хворіли в Україні, перебували на штучному диханні.Вакцина може дати імунітет, природа нам цього імунітету від правця не дає.
Єдиний шанс захиститися від правця –  зробити вакцинацію, і проходити так звану ревакцинацію. 50% тих, хто хворий – помирає. Це стосується тяжких форм правця, які виникають у тих людей, які не мають вакцинації.
Чи можуть вакциновані захворіти на правець? Так, але це, як правило, локалізовані випадки, які не потребують госпіталізації, і, тим паче, штучного дихання. Вакцинація надійно захищає від цієї хвороби.
Ми не бачили правця більше 15-20 років. Бо діти були захищені шляхом вакцинації. Випадки захворювання на правець зареєстровані там, де батьки відмовлялися від щеплень, а не через те, що не було вакцини.
4. Що ви повинні знати про профілактичні щеплення?
Починаючи з пологового будинку, вакцинація може здійснюватися лише за умови, коли батьки (мати) проінформована і дає згоду на проведення профілактичних щеплень.
Про те, що дитині проводитиметься щеплення, батьки повинні знати заздалегідь. Особливо це стосується дітей, які відвідують дитячий садок. За тиждень до проведення вакцинації, а також напередодні щеплення батьків обов'язково про це сповіщають. Це також торкається і реакції Манту.
Які побічні ефекти? У більшості дітей проведення профілактичних щеплень не супроводжується ускладненнями. Іноді щеплення може викликати підвищення температури; ущільнення на місці уколу, яке за звичаєм з часом зникає; на щеплення може бути алергічна реакція. Про це ви повинні повідомити лікаря. Іноді реакція на щеплення може проявитися не відразу.

   Перше щеплення малюк отримує ще в пологовому будинку. Новонароджених вакцинують проти вірусного гепатиту В перший день життя, а проти туберкульозу - на 3-й день.
   Вакцинація проти дифтерії, коклюшу, правця проводиться комбінованою вакциною за допомогою ін'єкції триразово, з інтервалом в один місяць, починаючи з 2-місячного віку. Після щеплення за дитиною слід спостерігати упродовж декількох днів. Іноді може піднятися температура, за звичаєм - до 38 °З, з'явитися припухлість, почервоніння на місці ін'єкції. Якщо ця реакція з'являється в терміни, пов'язані з щепленням (перші 1-2 дні) і виражена помірно, то ліки давати не треба, усі ці явища самі собою зникнуть. Припухлість у вигляді невеликої горошини може залишатися упродовж шести місяців. Якщо реакція виражена різко - дитина неспокійна, відмовляється від їжі, у неї підвищена температура або з'являється почервоніння, набряк, висипання на місці вступу вакцинації - те необхідно дати дитині жарознижуючі ліки і звернутися до лікаря.
   Щеплення проти поліомієліту проводиться за звичаєм вакциною, яка призначається всередину у вигляді крапель. Найчастіше реакції на це щеплення не буває або можливе незначне здуття живота, послаблення випорожнювань, яке мине собою через 2-3 дні. Щеплення роблять одночасно з вакцинацією проти дифтерії, коклюшу і правця. Дуже рідко спостерігаються ускладнення з боку нервової системи.
     Вакцинація проти кору, краснухи, епідемічного паротиту проводитися з використанням комбінованої вакцини проти трьох інфекцій, або з використанням вакцин проти кожної інфекції окремо, але усі вони вводяться в один день. Починається вакцинація у віці 1 року. На ці щеплення іноді спостерігається місцева реакція у вигляді плямистих висипань, а зрідка - підвищення температури тіла і збільшення лімфатичних вузлів починаючи з п'ятого дня після вакцинації. При підвищенні температури необхідно дати дитині жарознижуючий засіб (парацетамол або інші) і обов'язково звернутися до лікаря; він повинен знати про реакцію малюка на щеплення.
Упродовж 1-30 днів після щеплення можливі інші алергічні реакції або ускладнення вакцинації.У разі погіршення стану дитини після проведення щеплення, незвичайної поведінки дитини або інших явищ треба звернутися до свого лікаря.
Описані ускладнення, які можуть спостерігатися у дітей при проведенні щеплення, насправді - рідкісні і, найчастіше, проявляються підвищенням температури, яка спадає сама собою. Ви повинні з усією відповідальністю віднестися до проведення щеплень, оскільки захворювання, проти яких вони проводяться, небезпечні, а ризик ускладнень набагато менше вірогідності захворювання у тому випадку, якщо дитина не щеплена.

5. Реакція Манту (туберкулінодіагностика)
 Про реакцію Манту Реакція Манту - це не щеплення, а проба, яка відбиває наявність у дитини протитуберкульозного імунітету. Суть в тому, що імунітет проти туберкульозу визначається наявністю в організмі збудників цього захворювання. А сприйнятливість до туберкульозу визначається рівновагою сил організму і бактерій. Щеплення проти туберкульозу не завжди може захистити дитину від захворювання, якщо він тривалий час контактуватиме з хворим (дуже важливо, в якому стані знаходяться захисні сили організму), але вірогідність захворювання після проведення щеплення зводиться до мінімуму.
Оцінює результати проведення реакції Манту кваліфікована медична сестра або лікар.
Негативна реакція (на руці дитини при цьому залишається лише слідує від уколу) свідчить про те, що імунітет до туберкульозу, ймовірно - відсутній. Позитивна реакція (червона пляма від 5 мм до 10 мм)  може свідчити про наявність імунітету до туберкульозу. Виражена реакція Манту (за звичаєм - понад 10 мм), як правило, свідчить або про наявність інфекції туберкульозу у дитини. В деяких випадках, про алергію (особливо, якщо реакція Манту проводилася в перший рік після вакцинації проти туберкульозу). Розібратися з цим може тільки лікар.
Ви повинні з розумінням віднестися до того, якщо ваш педіатр направить вашу дитину на консультацію до фахівця з туберкульозу. Комфортні умови життя і живлення вашої сім'ї не завжди можуть гарантувати відсутність захворювання.
6. Які щеплення роблять дорослим?
У дитячому віці (до 7 років) справді роблять основну кількість щеплень. Деякі з них роблять раз на все життя. Але більшість з них має свій термін дії, тобто час, коли антитіла до цих хвороб живуть у вашому організмі.
Потім потрібно робити ревакцинацію, адже не зробивши це, ви не матимете імунітету до цих захворювань, навіть якщо у дитинстві ви були щеплені.
Відповідно до календаря щеплень, вакцинацію проти дифтерії і правця дорослі мають проходити кожні 10 років. Уже надійшла перша доставка вакцини АДПМ, яка використовується для щеплення дітей старше 7 років і для дорослих.
Імунізація - важливий крок на шляху до повноцінного здоров’я і набуття життєвих сил. Особливо вона необхідна вашим дорогоцінним малюкам. Не ризикуйте найціннішим, вакцинуйте малюка - допоможіть своїй дитині захиститися від підступних мікробов і важких інфекційних та захворювань. Нехай дитячих сміх щодня наповнює ваше життя радістю.

  

   Рак передміхурової залози
                Рак передміхурової залози – це злоякісна пухлина, яка виникає з епітелію альвеолярноклітинних залоз. Це одне з найчастіших онкологічних  захворювань у чоловіків, воно становить, за різними джерелами, від 5 до 18% випадків раку серед чоловіків. Найчастіше хворіють люди старшого та середнього віку.
Передміхурова залоза – це орган чоловічої статевої сфери, основною функцією якого є вироблення спеціального секрету, який становить рідку частину сперми. Завдяки цьому секрету сперматозоїди  набувають більшої рухливості, що дуже важливо для їх  здатності  до запліднення. Передміхурова залоза розташована під сечовим міхуром і вона з усіх сторін оточує початкову частину сечовивідного каналу. 
Достеменно причини розвитку хвороби ще не з’ясовані. Але у багатьох дослідженнях встановлено зв’язок між виникненням раку простати і порушеннями ендокринної регуляції балансу статевих гормонів на рівні гіпоталамо-гіпофізарної системи, надниркових і статевих залоз (тестостерону). Також  відомі фактори ризику розвитку хвороби. Серед них найголовніші:
- вік чоловіків(зазвичай, хвороба розвивається у тих, кому за 60);
- генетичний фактор, тобто наявність раку простати у близьких родичів;
- лікування тестостероном;
- вживання їжі, яка містить багато жирів, особливо тваринних(вегетаріанці хворіють набагато рідше);
- доброякісна гіперплазія простати.
Якщо порівнювати з іншими  формами раку, рак передміхурової залози розвивається повільно, дуже рідко трапляються випадки агресивної форми раку. Зазвичай, пухлина росте повільно, і щодень тисне на сечовий канал. Найчастіше, прискорене або утруднене сечовипускання  і є  першим  симптомом раку простати. Може бути і гостра затримка сечі. Звичайно, такі симптоми характерні і для простатиту, але в будь якому разі при їх появі необхідно проконсультуватися з хірургом.
Загалом, відповідно до чотирьох стадій хвороби, можна так класифікувати симптоми хвороби:
1 стадія: клінічні прояви відсутні, діагноз установлюють випадково при морфологічному дослідженні вилучених аденом.
2 стадія: порушень сечовипускання й інших ознак хвороби немає; при ректальному дослідженні виявляють щільний вузол у залозі; діагноз установлюють при біопсії; метастази на такій стадії бувають рідко.
3 стадія: часте сечовипускання, гематурія (кров в сечі), інші симптоми; пухлина проростає в  сечовий міхур; біопсія підтверджує діагноз; у половини пацієнтів виявляють метастази в лімфатичні вузли.
4 стадія: пухлина вже має великі розміри, основна характерна ознака цієї стадії – наявність метастазів у кістки й інші органи.
Якщо метастази виходять за межі простати, в сечі може виявлятися  кров, а у випадку вростання пухлини в перешийок сечового міхура  виникає нетримання сечі. Найчастіше метастази раку простати вражають печінку, легені, лімфатичні вузли в очеревині, кістки. Кісткові метастази викликають патологічні переломи, обмежують рух, роблять їх хворобливими.
При ураженні метастазами заочеревинних лімфатичних вузлів з'являється біль в паху, попереку, набряки статевого члена, мошонки, ніг.
Для  діагностики раку простати використовують такі методи: ректальне пальцеве дослідження, визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА), трансректальне  ультразвукове дослідження та біопсію.
Ректальне пальцеве дослідження. У 85 % випадків рак  передміхурової залози розвивається із периферичної зони простати, добре доступної для ректального пальцевого обстеження. Тому  саме при такій локалізації раку не слід нехтувати простим методом обстеження. Обстеження проводить лікар. Дані, отримані таким методом,не завжди точні, але все ж вони є серйозним аргументом для подальшого обстеження.
Визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА). ПСА – особливий білок у  крові, що виробляється простатою. Визначити його рівень можна за допомогою аналізу крові.
Трансректальне  ультразвукове дослідженняУ пряму кишку вводиться ультразвуковий датчик, що дозволяє побачити простату і виявити в ній наявність пухлини, її розміри і розташування.  Щоправда,  з допомогою ультразвуку не можна визначити  доброякісна пухлина  чи злоякісна.  Тому для точного діагнозу проводять біопсію простати.
Біопсія простати. Спеціальною голкою беруть шматочок простати для дослідження клітин пухлини під мікроскопом. Процедура займає 15-20 хвилин, не вимагає знеболювання.
 
Дуже важливим і актуальним на сьогоднішній день є питання про лікування раку передміхурової залози. Рішення про лікування приймається відповідно до віку пацієнта.
 
Слід пам’ятати, що своєчасна діагностика раку передміхурової залози – запорука успішного одужання! Тому,  чоловіки при будь-яких неприємних відчуттях не зволікайте-обстежуйтесь вчасно у фахівця  в лікувальному закладі за місцем проживання.